Архив метки: Рецензия

Фиолетовые дети: бестселер или нечто большее?

„Фіолетові діти”: бестселер чи щось значно більше?/ „Фиолетовые дети”: бестселер или нечто большее?

Роман Маріанни Малиної „Фіолетові діти”, дипломант конкурсу „Коронація слова” 2008 року, вже добре відомий українському читачеві та навіть став одним із бестселерів за підсумками року 2009. Однак бестселер у широкому розумінні слова – це переважно чтиво на кілька днів, кишенькова забавка для метро. Чи так це для твору Маріанни Малиної? Думаю, що ні. Роман Марианны Малиной «Фиолетовые дети», дипломант конкурса «Коронация слова» 2008 года, уже хорошо известен украинскому читателю и даже стал одним из бестселлеров по итогам года 2009. Однако бестселлер в широком смысле слова – это преимущественно чтиво на несколько дней, карманная забава для метро. Так ли это для сочинения Марианны Малиной? Думаю, что нет.

Читать дальше

Давно ли вы получали письма?

Давно ли вы получали письма?

Письма… С одним только словом связана целая эпоха, века общения. Скрип пера и потрескивание свечи или же шариковая ручка и магический круг, очерченный в темноте настольной лампой, неспешный ход мыслей, испещренный черными буковками листок… Это словно частичка души другого человека, запечатленная на бумаге.

Но сейчас не пишут и не получают письма. Зато вспоминают о былых временах с щемящей грустью, а при возможности развязывают толстую пачку с бляклой ленточкой и шуршат немного смятыми пожелтевшими страницами старых писем. И если вы из тех, кто скучает по такой ретро-романтике, вам обязательно стоит почитать книжку Таис Золотковской «ФарФор».

Пусть вас не смущает название. Единственная ассоциация с фарфором, которая оправдывается во время прочтения книжки, это ассоциация с хрупкостью. Да, хрупкость всего в нашем мире. В целом же «ФарФор» — это транслитерация английских слов far и for. Вынесенные в заглавие, они только подтверждают, что эти маленькие сказки для взрослых, как их называет сама автор, это действительно письма, послания для тех, кто захочет их прочитать и понять.

Чи давно ви отримували листи?

Листи… З одним цим словом пов’язана ціла епоха, століття спілкування. Порипування пера та потріскування свічки або ж кулькова ручка та магічне коло, окреслене у темряві настільною лампою, неспішний плин думок, помережаний чорними літерами листок… Це немовби часточка душі іншої людини, зафіксована на папері.

Однак зараз не пишуть та не отримують листи. Зате згадують про колишні часи з щемливим сумом, а при можливості розв’язують товсту пачку з бляклою стрічкою та шурхотять трохи зім’ятими пожовклими сторінками старих листів. І якщо ви з тих, хто сумую за такою ретро-романтикою, вам обов’язково слід почитати книжку Таїс Золотковської „ФарФор”.

Хай вас не бентежить назва. Єдина асоціація з порцеляною, яка справджується під час читання книжки, це асоціація з крихкістю. Так, крихкістю всього у нашому світі. А загалом „ФарФор” – це транслітерація англійських слів слов far и for. Винесені у заголовок, вони тільки підтверджують, що ці маленькі казки для дорослих, як називає їх сама авторка, справді листи, посланні до тих, хто захоче їх прочитати та зрозуміти.

Читать дальше…

Notre Dame по-украински, или разминка для интеллекта от Забужко

Оксана Забужко «Інтелектуальний бестселер»/ Оксана Забужко «Интеллектуальный бестселлер»

Писати про монографію Оксани Забужко „Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій” досить важко. Важко передусім визначити, на якому аспекті застановитися, бо над усіма більш-менш логічно впорядкованими думками панує одне враження – класно! „Інтелектуальний бестселер” – здавалося б, дивне словосполучення, непоєднувані слова, але саме у цьому випадку це найбільш відповідне визначення цієї „цеглини”, написаної захопливо, сміливо і до найменшої детальки обґрунтовано. „Пиршество ума” – і цим все сказано. Писать про монографию Оксаны Забужко „Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій” довольно трудно. Прежде всего трудно определить, на каком именно аспекте остановиться, поскольку над всеми более-менее логически упорядоченными мыслями главенствует одно впечатление – классно! „Интеллектуальный бестселлер” – казалось бы, странное словосочетание, несоединимые слова, но как раз в этом случае это наиболее подходящее определение этой „кирпичины”, написанной увлекательно, смело и до мельчайшей детали обоснованно. „Пиршество ума” – и этим все сказано.

Oksana_Zabugko_Notre Dame d’Ukraine_1Читать дальше

Кем ты был, кто ты есть и кем ты стал, «Пролетая над гнездом кукушки»


„Політ над гніздом зозулі” Кен Кізі / „Полет над гнездом кукушки” Кен Кизи

Скільки разів не читай „Політ над гніздом зозулі” Кена Кізі, ця книга завжди лишає однаково сильне враження. І справа зовсім не в тому, що це твір про психлікарню – явище нібито нам майже невідоме (оскільки психлікарні як виразки суспільства намагаються висвітлювати якнайменше), а в тому, що ця психлікарня – міні модель самого суспільства, а межа між нормою та божевіллям по суті відсутня. Однак найбільше приголомшує трактування автором людини як в’язня суспільства, авторитарної владної структури, що намагається для зручності, для ліквідації та запобігання безпорядкам гомогенізувати, стандартизувати, просто перетворити всіх на бездушні покірні механізми. Сколько раз не читай „Полет над гнездом кукушки” Кена Кизи, эта книга всегда оставляет одинаково сильное впечатление. И дело даже не в том, что это произведение про психбольницу – явление вроде бы нам почти совершенно неизвестное (поскольку психбольницы как язвы общества стараются освещать как можно меньше), а в том, что эта психбольница – словно мини модель самого общества, а черта между нормой и сумасшествием в сущности отсутствует. Однако более всего поражает понимание автором человека как заключенного общества, авторитарной властной структуры, которая старается для удобства, для ликвидации и предупреждения беспорядков гомогенизировать, стандартизировать, просто превратить всех в бездушные покорные механизмы.


Кен Кизи. Пролетая над гнездом кукушки. Записки Книголюба. Рецензия

Читать дальше…

В поисках смысла жизни за бокалом «Вина из одуванчиков»

Сама назва твору Рея Бредбері – „Кульбабове вино” (Dandelion Wine) – нагадує про щось таке знайоме, казкове і недосяжне. Як дитинство, спогади про яке пронизані сонячними променями, незабутніми запахами та враженнями, зеленню літа та радістю буття.

Само название произведения Рея Бредбери – «Вино из одуванчиков» (Dandelion Wine) – напоминает о чем-то таком знакомом, сказочном и недосягаемом. Как детство, воспоминания о котором пронизаны солнечными лучиками, незабываемыми запахами и впечатлениями, зеленью лета и радостью бытия.

Одуванчик. Одуванчиковое вино. Рей БредбериЧитать далее…